Плани відновлення Маріуполя розробляють вже зараз. Знову місто металургів чи курорт?

Яким буде Маріуполь після деокупації? Обговорюються різні варіанти: це може бути місто металургів, але вже на підприємствах зеленої металургії. Чи стане Маріуполь містом-курортом? Міська влада розробила план екстрених дій, який передбачає 154 проєкти за два роки.

Відновлення промисловості, архітектурні та економічні плани. Відсутність політики пам'яті, десятиліття та мільярди гривень. Плани відновлення Маріуполя наразі — без Маріуполя. Чому між владою та громадськістю постійно виникають конфлікти? Розбиралися журналісти «Новин Донбасу».



32-річна вчителька математики Анастасія з Маріуполя сьогодні навчає вже не маріупольських школярів і далеко від дому.

Маріупольці хочуть повернутися та відновити своє місто

«Сподіваюся, що таки житиму, триматиму фронт освітній і мрію повернутися до п'ятої школи, де я й працювала до початку повномасштабного вторгнення», — розповідає місцева жителька Маріуполя Анастасія Савченко.

32-річна вчителька математики Анастасія з Маріуполя. Фото: «Новини Донбасу»

Жінка живе та працює у місті Кам'янське Дніпропетровської області. Каже, що мріє повернутися додому після деокупації. Згадує: ще рік тому, коли представники міськради Маріуполя звернулися до педагогів із пропозицією скласти план навчання для деокупованих маріупольських шкіл, була сповнена надій, що місто повернеться під синьо-жовтий прапор.

«Ми не знаємо, що нам дістанеться після деокупації. Як це буде – військовим шляхом або шляхом якихось домовленостей. Дуже хотілося б, щоби наша набережна була продовжена до Коски, Виноградного. Хочеться, щоб у нас був новий драмтеатр, можливо не на тому місці, але щоб він був. А на місці драмтеатру було, можливо, створено якийсь меморіал. І, звісно, хочеться, щоб таки відновили металургію, бо я розумію, що цим жило наше місто. І якщо люди повертатимуться, то це металурги, щоб вони мали робочі місця», — зізналася маріупольчанка Анастасія.

Маріуполь після деокупації навряд чи знову буде містом металургів, вважають фахівці. До російського вторгнення «Азовсталь» та комбінат ім. Ілліча фактично були містоутворювальними підприємствами. Наразі «Азовсталь» лежить у руїнах, завод імені Ілліча значно пошкоджений.

Власник підприємств, група «Метінвест» після деокупації планує відродження виробництва, але вже на основі зелених технологій. На це може знадобитися від 3-х до 5-ти років. Тоді металурги знову матимуть змогу зайнятися справою свого життя в рідному Маріуполі.

На повернення у рідне місто чекає і 41-річна Олена. Жінка втратила у Маріуполі всю свою родину.

«Мій чоловік загинув. Він рятував дітей, вивозив їх, і коли повертався забирати нас, потрапив в епіцентр боїв. Біля таксопарку він підірвався на машині. Батько чоловіка загинув з голоду та без води», — згадує Олена.

Вона єдина з сім'ї, кому вдалося вижити та вибратися з-під обстрілів армії РФ. Чи знову побачить Маріуполь — не знає.

«Питання в тому, чи я доживу до цього моменту. Ось те, що відбувалося перед самою війною протягом двох років, коли він почав розвиватися. От такими темпами можна було б, щоби він продовжував розвиватися, відновлюватися. Це моє рідне місто, мені хотілося б, щоб воно було схожим на маленьку Оазу», — додала жителька Маріуполя Олена.

Для реконструкції Маріуполя знадобиться не менше 20 років і $14,5 млрд

План відновлення презентувала міська рада Маріуполя. До повернення міста під контроль України готуються вже зараз. Спочатку міська влада розробила план екстрених дій, який передбачає 154 проєкти за два роки. 

Після цього мер Маріуполя презентував проєкт Mariupol Reborn, який триватиме не менше 20 років і потребує витрат $14,5 млрд. Саме такі плани, без конкретних перспектив деокупувати місто, спричиняють бурхливі суперечки між його жителями, громадськими активістами Маріуполя та представниками міськради.

Один із варіантів проєкту відновленого після окупації міста Маріуполь. Фото: Mariupol Reborn

Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін каже, що участь у розробці плану відбулась у закритому режимі.

«Фактично депутатський корпус взагалі не має жодного впливу на міськраду і навіть якісь добрі речі на кшталт плану відновлення, обговорюються з депутатами та з громадськістю мінімально. Фактично в більшості випадків що депутатів, що громадськість просто ставлять у позицію — дивіться, ми це розробили, ставимо вас перед фактом», — пояснив лідер громадської організації «Ініціативна група Разом» Максим Бородін.

Журналісти «Новин Донбасу» звернулися з інформаційним запитом до Маріупольської міської ради, щоб з перших вуст почути про плани відновлення міста. Але на момент виходу цього матеріалу отримали лише письмову відповідь. На питання про взаємодію з містянами та їхню реакцію на презентований план відновлення міста, відповіли: мовляв, чиновники міськради намагалися задовольнити запит городян.

«Саме Маріупольці зробили запит на відродження міста. Вони хочуть повернутися до відродженого Маріуполя. Через центри "ЯМаріуполь" нам вдалося зберегти маріупольське суспільство, де ми зараз обговорюємо майбутнє нашого міста. Залучаємо людей до цього процесу. Нам важливо збудувати місто так, щоб туди захотіли повернутися люди. Минулого року ми провели 16 діалогових зустрічей на базі центрів Я-Маріуполь. Отримали понад 600 пропозицій від людей. Кожна ідея проговорюється окремо і багато із запропонованих ідей вже враховано у Плані швидких дій», — йдеться у відповіді міськради.

Російська окупація ускладнює потенційний процес відновлення міста

У презентації плану прописано 6 основних етапів відновлення міста після захоплення Росією. Але розроблений план має вкрай мало спільного із реальністю міста сьогодні.

Немає розуміння навіть про роботу каналізаційних систем та інші системи забезпечення життя промислового міста в окупації. Ба більше, деякі депутати маріупольської міськради вважають, що вкрай дивна на вигляд практична реалізація плану відродження міста, який під цілковитим контролем Росії.

«Коли росіяни мовчать про щось, значить, проблеми є і проблеми серйозні. Те саме питання щодо золонакопичувачів і шламонакопичувачів на "Азовсталі". Якщо вони висохнуть, то весь екстрадрібний пил підніметься у повітря і буде у легенях маріупольців, які там зараз перебувають. Тому питань багато, і, з одного боку, план має бути розроблений. Але я вважаю, що потрібно повернутися зараз, коли всі основні моменти розроблені, всі кроки зроблено, щоб коли місто буде деокуповане, мати план відновлення. Але зараз потрібно повернутися до реальності та зрозуміти, що найближчим часом цього просто не буде», — зазначив Максим Бородін.

Лідер громадської організації «Ініціативна група Разом» Максим Бородін. Фото: «Новини Донбасу»

Про те, що рішення спрямувати бюджетні гроші на розробку ідей відновлення міста, які де-факто не під владою України, надто несвоєчасне, – кажуть і самі жителі Маріуполя, які чекають на змогу повернутися додому.

«Я думаю, що зарано. Адже я теж чекала, там говорять "скоро", ти сидиш, чекаєш, а цього немає. Тому що нам обіцяють, обіцяють, а воно не виходить ніяк», — зізналася вчителька математики з Маріуполя Анастасія.

Директор Агентства розвитку Приазов'я каже, що єдиного плану відновлення взагалі досі немає. Є, радше, чотири бачення різних команд, які були створені на замовлення Маріупольської міськради.

Директор Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозський. Фото: «Новини Донбасу»

«Частина запропонованих проєктів, наприклад, пропонує залишити металургію як системоутворювальну галузь економіки міста, інша частина проєктів виходить з того, що там буде надано простір для розвитку малого та середнього бізнесу та інших індустрій. Але без аналізу комплексної візії Маріуполя у складі спочатку Донецької області та потім України загалом ці проєкти, на жаль, поки що залишаються просто гарними мріями», — розповів директор Агентства розвитку Приазов'я Костянтин Батозський.

Один із варіантів проєкту відновленого після окупації міста Маріуполь. Фото: Mariupol Reborn

На його думку, всі чотири розроблені візії майбутнього Маріуполя не стосуються політики пам'яті. Існує кілька підходів для відновлення. Європейський підхід: коли люди дуже уважно ставляться до політики пам'яті й шанують кожне життя, яке було втрачено. І радянський приклад політики пам'яті: це все закатати в асфальт і вдати, що нічого не було.

До якого міста повернуться жителі Маріуполя, які були змушені залишити рідні оселі та в якому місті житимуть ті, хто сьогодні залишився в окупації, це залежатиме щонайменше від способів деокупації міста.

А також наскільки будуть актуальні всі презентовані та обговорювані плани на той час, коли це відбудеться.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win